Привольем пахнет дикий мед, Пыль - солнечным лучом,
Ніч панує над містом...Вулиці моторошні і таємничі...На темнону небі повний місяць в туманній димці...А середньостатистичному анімешнику вся ця красохрень до шмики(якщо не рахувати ті моменти коли тяне на романтику)Він(вона,воно) сидить вп`явшись поглядом в екран компа(телика) і мов п`явка вловлює кожен кадр.Жести,репліки,чи просто застигші бездонні очі викликають бурю емоцій і назавжди залишаються в пам`яті.Від заходу до світанку тільки аніме,аж поки татко(мама,чоловік,діти,собака,чи ще якась рідня)за жбарки не відтащить тебе від втілення твоїх мрій,від того що надихає і дає віру в прекрасне...

